Більшість людей так чи інакше користуються фотошопом: одні для особистих цілей (поліпшити фото, обрізати, створити фільтр та інші дрібні коригування), інші – для професійних (дизайнери, програмісти, контент-менеджери та інші фахівці).
Плюси англійської версії фотошопу (вони ж мінуси російської):
+ Відсутність неточностей перекладу.
+ Навчальна література та відео-уроки фотошопу англійською мовою (у більшості випадків вони болїї якісні, ніж російськомовні аналоги). Навіть якщо література та відео російською, то показуються приклади на англійській версії фотошопу.
+ На форумах та групах у соціальних мережах частіше можна знайти відповіді на запитання з термінами (назвами команд та кнопок) англійською мовою.
+ Відсутність некоректної роботи програми (у той же час версії з перекладом сумнівного походження нерідко видають помилки).
+ Універсальність. Англійська версія Photoshop існує лише одна. У той же час русифікованих версій кілька (переважно всі вони аматорські), і команди у них звучать по-різному.
+ Шановні компанії встановлюють ліцензовану англомовну версію Photoshop, тому влаштовуючись на нову роботу моЗіткнутися з тим, що доведеться переучуватися.
+ Можливість працювати з іноземними партнерами чи замовниками.
+ Різні плагіни, пензлі, фігури, стилі, шрифти, екшени, рамки, шаблони – всі ці доповнення переважно створені для англомовної версії та для русифікованої підходять далеко не завжди, а якщо підходять – то не завжди правильно працюють.
Мінус англійської версії фотошопу (вони ж плюси російської):
- Складніше вчитися, тому що розумієш не всі назви команд, на відміну від російської версії (хоча за мінімальних знань англійської цей мінус стає менш помітним, а додавши трохи зусиль і подивившись для розуміння переклад програм – мінус і зовсім зникає).
Власне і все, в англомовній версії всього один мінус, який легко перекривається, якщо вивчати англійську мову і додати зусиль, вивчивши назви команд фотошопа. Досі залишаються сумніви, яку мову Photoshop вибрати?
