Частини промови – тема проста, але важлива. У більшості мов частини мови однакові, але з нюансами. Наприклад, у багатьох європейських мовах представлений артикль, який дуже незвичний для україно- та російськомовних студентів. Знання частин мови в англійській мові необхідно для того, щоб зрозуміти принцип побудови англійських речень та формування слів. Поїхали! Частини мови в англійській:
Noun – іменник
Його дуже легко визначити - іменник відповідає на запитання "Що?" і хто?" (who? what?) Наприклад: dog, baby, flower.
Pronoun – займенник
Займенник – це заміна іменника. Його використовують, щоб уникнути постійного повторення одного і того ж іменника. Приклади займенників: Особисті – I, you, we, he, she, it Присвійні – my, your, his, her< /em> Вказівні – this, that Зворотні – myself, yourself, himself Запитання – who, what, which, whose
Adjective – прикметник
Описує основні властивості предметів, людей, а також явищ. Прикметник відповідає питанням “Який? Яка? Які? (which one? what kind?) Часто розташовується перед іменниками. Для прикладу: loud, cold, nice.
Adverb – прислівник
Його легко сплутати з прикметником, але воно найчастіше розташовується біля дієслова. Прислівник позначає якість дії та англійською відповідає на питання How? When? Where? To what extend? Why? В англійській мові мова утворюється шляхом додавання закінчення до прикметника. Ось кілька прикладів: finally, rapidly, loudly та інші.
Verb – дієслово
Дієслово – це дія, яка виконується, виконувалася або виконуватиметься. Також дієслово може означати стан. Ця частина мови змінюється в залежності від того, в якому часі відбувається дія. Дієслово англійською відповідає питанням “Що робить?” Для прикладу: love, jump, run. У підручниках та самовчителі перед ним ставлять частку to. Вона допомагає визначити, що ця частина промови представлена в інфінітиві, тобто дає відповідь на питання "Що робити?": to swim, to read, to play та інше.
Number – числове
За назвою не важко здогадатися, що воно є для позначення кількості. Його легко знайти в тексті, відповівши на запитання "Скільки?" або "Який за рахунком?". Для прикладу: five, seven, tenth.
Article – артикль
Артикль - службова, тобто допоміжна частина мови. І служить вона іменником. Завдяки артиклям в англійській мові можна визначити, про що або про кого йдеться в пропозиції – про вже відомих осіб або предметів, або про щось нове. У системі частин мови англійської мови використовуються такі артиклі: певний (the), невизначений (a/an), а також нульовий (що свідчить про його відсутність).
Preposition – привід
Прийменник, як і артикль, є службовою частиною мови, і в нього також немає лексичного значення (просто переклад). Прийменник "обслуговує" іменники та прикметники. В англійській розрізняють прийменники, які позначають місце, час, причину та ін. Найбільш поширені прийменники в англійській: at, near, by, in, on.
Conjunction – союз
Ще одна службова частина промови, лише “служить” вона окремим частинам промови, а пропозиціям – союз з'єднує кілька речень в одну. За своїм призначенням союзи ділять на сполучні, розділові, союзи причини, слідства та ін. Для прикладу: but, then, and, or, that.
Interjection – вигук
Вигуки висловлюють емоційне забарвлення і ставлення спікера до того, що відбувається, предметів або людей. Наприклад: oops, oh, ah, wow.
Тепер трохи практики. Візьмемо просту пропозицію – “Сестра читає” або “Sister reads”.
Ця пропозиція включає два слова і дві частини мови - іменник і дієслово. А якщо ми додамо ще одне слово? "Її сестра читає". У цьому прикладі використовувався додатково займенник, який має розташовуватись перед іменником – “Hersister reads”.
Рухаємося далі: “Her sister reads in the room”. У цій пропозиції додана друга іменник. Воно розташовується після дієслова, оскільки пояснює, доповнює його (“in the room” – “в кімнаті”). Тут іменник, представлений словом “кімната” обслуговується приводом місця. Саме тому прийменник розташований перед “кімнатою”, тобто місцем, про яке йдеться – “Her sister reads in the room”.
Напевно, ти вже помітив наявність у реченні певного артикля. Тут застосовується саме такий його вид, тому що дія відбувається не в якійсь кімнаті, а в конкретній кімнаті в конкретній квартирі - in the room.
Якщо ж ми введемо ще одне уточнення: “Її сестра читає у старій кімнаті”, то стане зрозумілим принцип застосування прикметника. Тут він описує якість кімнати – вона у її квартирі стара. Саме тому вона посідає місце перед іменником – “Her sister reads in the oldroom”.
Внесемо ще одну поправку: “Her sister oftenreads in the old room” − “Її сестра часто читає у старій кімнаті”. У разі ми підкреслюємо, наскільки часто відбувається дію. Як результат, прислівник oftenстоятиме перед дієсловом. Якщо ж ми хочемо пояснити причину, чому сестра часто читає саме в цій кімнаті (наприклад, тому що там гарне освітлення) – то тут нам знадобиться спілка. – “Her sister often reads in the star room because there is a good lighting”.
